Класифікація овочевих рослин частина 3
Класифікація овочевих рослин частина 3
У гороху розрізняють лущильні і цукрові сорти. У лущильних сортів з внутрішнього боку стулок бобу є жорсткий пергаментний шар, що не дозволяє використовувати в їжу боби. Ці сорти йдуть для отримання недозрілого зерна (зеленого горошку).
У цукрових сортів гороху боби не мають пергаментного шару і можуть вживатися в їжу як в свіжому, так і в переробленому вигляді.
Насіння різних сортів гороху можуть бути округлими — гладкими і зморшкуватими — мозковими.
Сорти гороху з гладкими насінням 'швидко перестигають, тобто втрачають технічну придатність, при цьому цукристість зеленого горошку різко знижується внаслідок швидкого переходу цукру в крохмаль. У сортів з мозковими насінням перетворення цукру в крохмаль відбувається більш повільно, тому в них накопичується до 6-7% цукрів, у зв'язку з чим вони більше цінуються.
Сорти гороху з короткими міжвузлями дозрівають дружно, що дуже зручно для механізованого прибирання.
У овочевої квасолі використовують в їжу зелені боби (лопаточки) з недозрілими неогрубевшими зернами.
Квасоля цукрова на відміну від лущильной не має здерев'янілих грубих волокон в бобах. У квасолі лімської в їжу використовують недостиглі зерна. Вони значно смачніше і корисніше, ніж зерна квасолі звичайної, і швидше розварюються. Лімська квасоля поділяється на дві групи — з дрібними і великими насінням. Обробляють її тільки в південних районах, як субтропічне рослина.
Овочеві боби вживають в їжу недозрілими, як і лімську квасоля; боби характеризуються холодостійкістю, не вимогливістю до грунтових умов, але вони вологолюбні і погано ростуть на піщаних грунтах.
Насіння бобів мають різне забарвлення від білого до чорного кольору. Сорти зі світлим забарвленням насіння обличаются більш високими якостями.
Кукурудза — однодомна рослина з роздільностатевими квітками. Плід кукурудзи — зернівка.
В їжу у цукрових сортів кукурудзи исполь'ють зерна у фазі молочної стиглості у відвареному, консервованому і свежемороженном вигляді.
Зеленні овочі поділяють на салатні листя яких вживаються в їжу у свіжому вигляді, або в якості самостійного блюда, або у вигляді приправ до м'ясних і рибних страв, і шпинатні, листя яких використовують в їжу у вареному вигляді.
До зелених овочів відносяться салат-латук, цікорний салат (сем. складноцвітих — Compositae), шпинат (сем. лободових — Chenopodiaceae), крес-салат і капуста пекінська (сем. хрестоцвітих — Cruciferae), кріп і коріандр (сем. зонтичних — Umbelliferae), огіркова трава або бораго (сем. бурачникових — Boraginaceae).
Всі зеленні овочеві культури відрізняються скоростиглістю (багато з них готові до вживання через 2-4 тижні після появи сходів),у зв'язку з чим вимагають для зростання невеликих площ живлення та родючих, добре зволожених ґрунтів.
Салат має кілька різновидів. У нас поширені листовий і качанний салат, салат ромен з рихлим качаном видовжено-овальної форми і салатний цикорій Вітлуф, у якого використовують вибілені качанчики, зростаючі в шарі грунту, утворені зімкнутими листям з добре розвиненими соковитими черешками.
Шпинат — дводомна рослина. Співвідношення чоловічих і жіночих рослин приблизно однакове. Чоловічі рослини менше облистнені і раніше зацвітають.
Крес-салат існує в трьох різновидах — з суцільними широкими листям, з розсіченим листям і з кучерявим. Остання різновид відрізняється більш швидким израстанием, тобто більш раннім викиданням квітконосних пагонів, що погіршує якість продукції. Листя крес-салату мають приємний гірчичний смак і цілком можуть замінити столову гірчицю.
Пекінська капуста відрізняється від салату-латуку більшою ніжністю листя та відсутністю у них гіркоти, а також більш прискореним ростом.
Кріп і коріандр на початку життя ростуть повільно і дають продукцію лише через 40-50 днів після посіву, хоча як пряна приправа до страв можуть бути використані і раніше. Рослини кропу з квітучими парасольками застосовують при засолюванні огірків; листя коріандру використовують лише до цвітіння рослин.
Огіркова трава, поки молоде листя її ще ніжні (у них смак і аромат огірка), може частково замінити свіжі огірки.
Багаторічні овочеві культури.
До цієї групи рослин належать щавель і ревінь (сем. гречкових — Poligonaceae), спаржа (сем. лілійних — Liliaceae), естрагон (сем. складноцвітих — Compositae), хрін (сем. хрестоцвітих — Cruciferae).
У багаторічних овочевих рослин у коренях і кореневищах відкладається великий запас поживних речовин, за рахунок чого створюється підвищений осмотичний тиск в зимуючих нирках, що зумовлює здатність їх до зимівлі. Поживні речовини, відкладені в кореневищах, використовуються для відновлення зростання навесні наступного року.
Щавель (продуктова частина його—листя) дає найбільш ранню продукцію— через 12-18 днів після відтавання грунту навесні. Плантацію щавлю використовують протягом трьох років (надалі якість листя погіршується, вони дрібнішають і грубіють). Листя щавлю представляють харчову цінність тільки у весняний час, так як при настанні спекотної погоди в них накопичується щавлева кислота, і вони стають малос'едобнимі.
Ревінь відростає через 20-30 днів після розмерзання ґрунту. У їжу йдуть черешки листя (для приготування компотів, киселю, начинки для пирогів). Перші два роки ревінь розвиває тільки прикореневу розетку великих листя, а в наступні роки утворює і насіннєві пагони. Застосування крапельного поливу в теплицях значно спрощує процес зрошення.
У спаржі вживають в їжу або вибілені пагони, що розвиваються із зимуючих бруньок кореневища, або зелені, молоді, ще не здеревілі пагони. Спаржа-рослина дводомна з майже однаковою кількістю чоловічих і жіночих рослин. Чоловічі рослини дають врожай приблизно на 25% більше, ніж жіночі.
Эстрагон — пряное растение. Молодые листья его и побеги используют как приправу к мясным и рыбным блюдам, а осенью — при засолке огурцов и томатов. Эстрагон сильно разрастается, ежегодно давая все новые и новые побеги. В результате самоуплотнения листья и веточки эстрагона грубеют, поэтому на одном месте его оставляют на 3—4 года, затем плантацию обновляют. Культура эстрагона в нашей стране больше распространена на Кавказе и в Средней Азии.
Хрен образует корневища, которые идут как приправа к пище, а листья его применяют при засолке огурцов и томатов. Существует вид хрена с длинными крупными корневищами, называемый катраном. Это растение распространено в Крыму. Теплицы могут накрываться современным светопрозрачным материалом, таким как сотовый поликарбонат .
Читайте статьи на сайте http://teplitca.kiev.ua
Выбор участка под защищенный грунт и размещение его
Почвогрунты для защищенного грунта
Полив и орошение
ИСКУССТВЕННЫЙ КЛИМАТ И ПОЧВА В ЗАЩИЩЕННОМ ГРУНТЕ. Водный режим и почвенное питание
Растения
Редис. Вирощування редису під плівковими укриттями.
ВИРОЩУВАННЯ ЦИБУЛІ НА ПЕРО І ЗЕЛЕННИХ ОВОЧІВ У ПАРНИКАХ
ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ У ПАРНИКАХ. Кабачок і патисон
Вирощування салату і пекінської капусти
Вигонка салатного цикорію Вітлуф, зелені петрушки, селери, буряка
См. також
- Які є види теплиць?Вибір теплиці є важливим рішенням для будь-якого садівника або фермера. Сучасний ринок пропонує різноманітні види теплиць, які відрізняються за матеріалом, формою та призначенням. Щоб обрати оптимальну конструкцію, необхідно розуміти особливості кожного виду. У цій статті ми розглянемо основні типи теплиць та їх переваги.
- Як встановити теплицю з полікарбонатуВстановлення теплиці з полікарбонату – процес, який потребує підготовки, точності та дотримання певних правил. Завдяки полікарбонатним листам, такі конструкції відрізняються надійністю, стійкістю до погодних умов і довгим терміном служби. У цій статті розглянемо покроковий процес монтажу, щоб ваша Еко Теплиця працювала ефективно й прослужила багато років.