Ефективність досвічування томатів
Для перевірки ефективності достветки при вирощуванні томатів фахівцями Вагенінгенського університету були проведені досліди. Експеримент проводився на сорт томатів Евер F1. Це гібридний сорт.

Умови експерименту
Дослідження були розпочаті в жовтні 2005 року. У цей період висадили розсаду у теплиці, і вже з 9.12.05 була розпочата досвічення, яка тривала аж до 5.04.06 року. Для досліду було відібрано 4 партії рослин, які досвечивались у різних режимах:- Рівень освітленості на рівні 12 500 лк (162 мікромоль/м2*с) протягом 12 годин.
- Рівень освітленості на рівні 12 500 лк (162 мікромоль/м2*с) протягом 15 годин.
- Рівень освітленості на рівні 12 500 лк (162 мікромоль/м2*с) протягом 18 годин.
- Рівень освітленості на рівні 10 400 лк (мікромоль/м2*с) протягом 18 годин.
Остання група рослин отримувала ідентичне 2-й групі рослин кількість світла. З весни (а саме з березня місяця) всі 4 групи рослин досвечивали тільки при хмарності.
На частку штучного освітлення доводиться:
- за період досвітки від 49% до 59% від загальної кількості світла, отриманого рослинами;
- за період вирощування, тобто до кінця липня від 20% до 27%.
Через 14 день від початку досвічування мікрокліматичні умови в тепличному блоці були приведені у відповідність з фактором освітленості і підтримувалися на стабільному рівні до кінця експерименту. Вміст вуглекислого газу в повітрі підтримувалося на рівні 0,055%. Температурний режим витримувався до 10-х часток градуса.
Результати експерименту дещо відрізняють від практичного досвіду.
На думку дослідників, це пов'язано:
- зі стабільним кліматичним режимом;
- з мінімізацією застосування теплових екранів;
- поширення вірусної інфекції в кінці сезону вирощування.
- через 30 хвилин після включення ламп фотосинтез досягав піку і на цьому рівні до вимикання ламп;
- рівень крохмалистих речовин в 6 листку рослин постійне, при цьому в 1 експериментальній групі воно істотно нижче, ніж в інших.
У третій експериментальній групі рослин врожайність була вище, ніж в інших групах протягом усього плодоносного періоду. Різниця врожайності у різних експериментальних груп зберігалася ще 2,5 місяці (6 тижнів) з моменту припинення достветки.
Після 7 місяців експерименту врожайність по групах становила:
- При 12-годинній досвічення - 39,1 кг кв. м.
- При 15-годинний досвічення - 43,8 кг кв. м.
- При досвічення 18 годин - 46,7 кг кв. м.
- При досвічення 18 годин (по кількості світла дорівнює 2 варіанту) - 42,7 кг кв. м.
- збільшення досвітки з 12 год. до 15 год ефективніше, ніж з 15 до 18 год;
- ефективніше застосування більш інтенсивного освітлення, ніж подовження світлового дня і за показником врожайності і по витратах на електроенергію.
Ефективність освітлення визначалася у співвідношенні врожайності (в кілограмах) до 1 молю активної радіації.
Енергоефективність вираховувалась як кількість урожаю в грамах на 1 МДж витраченої на освітлення та обігрів електроенергії.
Результативність експерименту перевершила всі очікування. Основні результати наступні:
-
при зростанні витрат на електроенергію до 5% урожайність зросла на 14-23%;
-
збільшення світлового дня до 15 год дозволило збільшити врожайність до 14%;
-
збільшення світлового дня до 18 год дозволило збільшити врожайність до 23%.
Загальне енергоспоживання в ході експерименту збільшилася незначно з 990 моль/м2 до 1100 моль/м2, прибавка врожаю була значно вище очікуваного. При обліку результатів експерименту слід звернути увагу на невеликі тепличні блоки, в яких проводився досвід. Малі габарити тепличних відсіків дозволили максимально повно використовувати світло і тепло, чого не можна досягти при промислових площах при вирощуванні плодів на продаж.
Максимальна врожайність була досягнута при самому великому інтервалі досвітки (18 год) і високої інтенсивності освітлення (12 500 лк). При низькій освітленість (10 400 лк) навіть з урахуванням довгого світлового дня (досвітки до 18 год.) врожайність не досягала того рівня, на якому вона трималася за 15 год. додаткового освітлення з високою інтенсивністю (12 500 лк). Вибирати між енерговитратами і врожайністю кожен тепличник може сам.
- Умови мінерального живлення
- Організаційно-господарське і агротехнічне значення сівозміни
- Метод розсади. Пікіровка. Посадка розсади
- Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Основна оранка
- Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Передпосівна обробка
- Насіння і посів. Вимоги, що пред'являються до якості посівного матеріалу
- Підготовка насіння до посіву
- Строки і способи посіву, посадки, норми висіву
- Площі живлення рослин. Ущільнені і повторні посіви
- Загальні прийоми догляду за овочевими культурами
- Зрошення
- Прибирання врожаю
- Типи теплиць і їх пристрій
- опалення теплиць
- Обігрів захищеного ґрунту та регулювання мікроклімату. Водяне та борове опалення
- Обігрів захищеного ґрунту та регулювання мікроклімату. Біологічний обігрів
- Обігрів захищеного ґрунту та регулювання мікроклімату. Сонячний обігрів
- Почвогрунт для захищеного грунту
- Готові теплиці: оптимальне рішення для вашого врожаюГотові теплиці стають дедалі популярнішими серед фермерів і дачників завдяки своїй практичності та ефективності. Вони дозволяють створити ідеальні умови для вирощування рослин незалежно від погодних умов. Встановлення готових теплиць – це не тільки зручність, а й можливість отримати стабільний урожай протягом усього року. У цій статті ми розглянемо переваги готових теплиць та пояснимо, чому це найкращий вибір для кожного, хто прагне досягти успіху в садівництві чи городництві.
- Чому варто обирати теплиці з полікарбонату?Теплиці з полікарбонату стрімко завойовують популярність серед садівників і фермерів. Вони поєднують в собі сучасні матеріали, довговічність і функціональність. Завдяки високим теплоізоляційним властивостям та стійкості до погодних умов, полікарбонатні теплиці забезпечують ідеальні умови для вирощування рослин в будь-який сезон. У цій статті розглянемо, чому обрати теплицю з полікарбонату – це розумне рішення.