Загинув в автокатастрофі Андрій Кузьменко

Людина, який був багатогранним як алмаз, в якусь одну мить перестав існувати. Для України, і не тільки для України це був брила. Він був абсолютно простим у спілкуванні, але дуже складним за життя.

Дивно зуміти поєднати в собі стільки талантів, і при цьому бути наповненим гумором до самих країв.

Він любив життя, життя любила його. Ми всі його любили. Як то так виявилося, що багато людей, які не звертали на його творчість у звичайному житті. раптом зрозуміли що в просторі з'явилася порожнеча. Порожнеча, яку неможливо наповнити, порожнеча яку наповнював тільки він сам. Своєю творчістю, своїм позитивом.

І раптом ми всі відчули цю порожнечу. Вона пронизала нас своїм холодом до самих кінчиків, до самого серця. Ми не побачимо більше нових випусків його передач, нових пісень, нових інтерв'ю. А всі вони завжди були сповнені оптимізмом, любов'ю до людей, і гумором, іскрометним, без краплі фальша гумором. Після якого хотілося тільки жити і радіти життю.

І ось його не стало. Як то дивно, найталановитіші, найкращі чомусь йдуть раніше часу, Як ніби всевишньому шкода, що весь талант, всю свою енергію вони роздадуть людям, а для нього нічого не залишиться. Як то боляче розуміти, що його вже немає. Не хочеться вірити в це........

Ми будемо пам'ятати тебе,

твої прихильники і просто друзі