Особливості вирощування розсади. Цвітна капуста

Розсаду, як правило, вирощують у теплицях з полікарбонату.

Обов'язковою процедурою перед висаджуванням насіння, є їх знезараження методом протруювання марганцівкою. Також однією з основних процедур є загартовування насіння. Їх загартовують коливаннями температури. Незважаючи на схожість вирощування розсади кольорової і білокачанної капусти, існують деякі особливості, які варто виділити.

Цвітна капуста дуже чутлива до вмісту мінерального живлення під час вирощування розсади. Молоді пагони не здатні засвоювати, зокрема, високих доз азотних добрив, оскільки бідні вуглеводами. Крім того, розсада майже не переносить пікіровку і не «любить» кислий грунт. Тому рекомендується висаджувати насіння відразу в торф'яні склянки (для малих господарств можуть бути використані пластикові стакани). Живильні суміші роблять, використовуючи торф і гній, в наступному співвідношенні: торф/ перегній/ пісок (10:1:1).

За кислотністю живильної суміші стежать, намагаючись щоб її реакція була на рівні нейтрального рН. При необхідності проводять корекцію кислотності.

Для безпроблемного споживання розсадою азотних добрив необхідно в кожний кубічний метр зазначеної вище суміші додавати 0,6-6-1,2 кг мінеральних добрив. Калійних вносяться у вигляді калійної селітри. Низьке азотне і посилене фосфорно-калійне живлення прискорюють появу сходів і сприяють розростанню як окремих коренів, так і їх системи в цілому. Розсада потребує таких мікроелементи (бор і молібден особливо) для більш якісного засвоєння мінерального живлення. Тому коли на юному рослині утвориться 3-4 аркуша, а також перед пересадкою розсади у незахищений грунт, рослини обприскують розчином борної кислоти (0,02%-вим) і таким же розчином молібденовокислого амонію.

Регулирование температурного режима при культивации рассады цветной капусты позволяет формировать внешние параметры будущего продукта и повышать его устойчивость к погодным условиям. После посадки семян и до момента, когда ростки появятся из грунта, рекомендуют температуру в парнике обеспечивать в интервале 18-20 градусов Цельсия. А после всходов в течение недели температуру держат в интервале 6-8 градусов, закаляя растение и не давая ему уйти в рост. После такой тренировки температуру днем устанавливают 15-18 градусов Цельсия и ночью 8-10 градусов.

Чтобы предупредить такое заболевание как «черная ножка», после закладки семян в пластиковые стаканы, поверхность грунта посыпают мелкой золой из расчета 200 грамм на квадратный метр. В тех случаях, когда делается пикировка, после ее завершения аналогичная процедура производится слоем перегноя, смешанного с золой в соотношении 1:0,05. Если проявляются следы грибковых заболеваний, можно использовать, например, «Фитоспорин».